Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бешмет

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бешмет
Берлін: Українське слово, 1924

Бешме́т, та, м. Особый родъ верхней одежды, бешметъ; кафтанъ, носимый подъ черкескою. Стор. II. 18. ЕЗ. V. 6. (Черном.).