Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бешпетити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бешпетити
Берлін: Українське слово, 1924

Бешпе́тити, чу, тиш, гл. Пачкать, гадить. Мухи бешпетять стіни.