Словарь української мови (1924)/биня
Зовнішній вигляд
◀ биньця | Словарь української мови Б биня |
бир! ▶ |
|
Би́ня, ні, ж. Дѣтск. названіе быка, коровы. О. 1862. IX. 118. Ум. Бинька, биньця, биненька, бинечка. Плаче коло биків: „бинейки мої, бинейки!“. Гн. II. 162. См. Биця.