Словарь української мови (1924)/бирка

by Борис Грінченко

◀ бирів

Словарь української мови Борис Грінченко Б бирка

биркастий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Би́рка и бирька, ки, ж. 1) Овца. 2) Шкура овечья, мерлушка. Гол. Од. 17. 3) Шапка-бирка. Шапка изъ овчины. А ще на козаку бідному нетязі шапка-бирка, зверху дірка. Мет. 377. 4) Палочка, на которой нарѣзываютъ счетъ чего нибудь, бирка; то же, что карбіж. КС. 1893. V. 277. 5) = Багнітка. Вх. Лем. 391. 6) Сосновая шишка. Харьк. у. Борз. у. 7) Родъ дѣтской игры. ЕЗ. V. 135. 8) Животное: стоногъ, тысяченогъ. Вх. Лем. 391.