Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бистрянка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бистрянка
Берлін: Українське слово, 1924

Бистря́нка, ки, ж. 1) Раст. Alburnus baldneri. Шейк. 2) Быстрая и глубокая рѣчка. Ум. Бистряночка. Течуть річки бистряночки, що й не перескочу. Чуб. V. 577.