Словарь української мови (1924)/бичок
| ◀ бичовий | Словарь української мови Б бичок |
бичування ▶ |
|
Бичо́к, чка́, м. 1) Ум. отъ бик. Бичок-третячок. Волъ трехлѣтокъ. Чуб. III. 346. 2) Рыба: а) = Бабець. Вх. Пч. II. 19. б) Gobius. Браун. 27. 3) Печной боровъ? Хата в його з рундучком і піч не з бовдуром, а так, як у панів, з бичком. Г. Барв. 424. 4) Мѣра водки, равная ½ четверти. Радом. у. 5) Мѣра лучины: два кубическихъ аршина. Радом. у. 6) = Сичик 2. 7) Родъ танца. Алв. 32.