Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бишва

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бишва
Берлін: Українське слово, 1924

Бишва́, ви́, ж. Въ кожевенномъ производствѣ: кадка, родъ ушата, въ которомъ уши вытянуты высоко вверхъ, а на продѣтой сквозь нихъ палкѣ вѣшается вымоченная кожа. Вх. Зн. 3.