Словарь української мови (1924)/благащий
| ◀ благач | Словарь української мови Б благащий |
благий ▶ |
|
Блага́щий, а, е. Умоляющій. Не завважив і не чув слова її благащого. МВ. II. 117.
| ◀ благач | Словарь української мови Борис Грінченко Б благащий |
благий ▶ |
|
Словарь української мови — Б
благащий
Борис Грінченко
1924
Блага́щий, а, е. Умоляющій. Не завважив і не чув слова її благащого. МВ. II. 117.