Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/благащий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
благащий
Берлін: Українське слово, 1924

Блага́щий, а, е. Умоляющій. Не завважив і не чув слова її благащого. МВ. II. 117.