Словарь української мови (1924)/благовісник

by Борис Грінченко

◀ благовісний

Словарь української мови Борис Грінченко Б благовісник

благовіст ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Благові́сник, ка, м. 1) Благовѣститель. Чуб. III. 12. 2) = Благовіщення. Благовісник старший від Великодне. Фр. Пр. 59. То же значеніе и въ записяхъ Залюбовск., а въ ХСб. I. 74 — праздникъ: соборъ архангела Гавріила 26 марта.