Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/благодать

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
благодать
Берлін: Українське слово, 1924

Благода́ть, ті, ж. 1) Благодать. Усюди Божа благодать і в серці, і в хаті. Шевч. 2) Бо́жа благода́ть. Раст. Gratiola officinalis L. ЗЮЗО. I. 124.