Словарь української мови (1924)/благородний

by Борис Грінченко

◀ благополучно

Словарь української мови Борис Грінченко Б благородний

благородність ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Благоро́дний, а, е. 1) Изъ привилегированныхъ сословій. Благородні — хліба голодні. Ном. № 953. Благородна, як свиня огородна. Ном. № 953. 2) Благородный. Болота засипав благородними кістками. Шевч.