Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/благость

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
благость
Берлін: Українське слово, 1924

Бла́гость, ти, ж. Благость, доброта. Великі скарби своєї благости розсипав Бог у своєму красному мирові. К. Гр. Кв. 22.