Словарь української мови (1924)/благочестя
Зовнішній вигляд
◀ благочестивий | Словарь української мови Б благочестя |
благочинний ▶ |
|
Благоче́стя, тя, с. Православіе. ЗОЮР. I. 69. КС. 1884. I. 166. От у Тройці благочестиє, а в нас унія. ЗОЮР. I. 262.