Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/благочинник

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ благочинний Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
благочинник 		благуватий ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Благочи́нник, ка, м. = Благочинний. Шейк. Прийшов указ від благочинника. Св. Л. 8.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/благочинник&oldid=552532