Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/благузнити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
благузнити
Берлін: Українське слово, 1924

Благу́знити, ню, ниш, гл. Поговаривать, болтать. Благузнять люде, що у Київ царь приїде. Канев. у.