Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/блаженний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
блаженний
Берлін: Українське слово, 1924

Блаже́нний, а, е. Блаженный. Блаженний муж на лукаву не вступає раду. Шевч.