Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бланя

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бланя
Берлін: Українське слово, 1924

Бла́ня, ні, ж. Мѣхъ. Галиц. Бо моє серце, браття, сардаком ся крило, під бланев ся ховало, під ременем крило. Федьк. I. 32.