Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/блатнарь

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
блатнарь
Берлін: Українське слово, 1924

Блатна́рь, ря́, м. Гвоздь. Так го (Христа) тяшко ростігали на крест і блатнар'ями прибивали. Гн. I. 65.