Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/блеск

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
блеск
Берлін: Українське слово, 1924

Блеск, ку, м. = Блиск. Драг. 263. Щоб ти блеску світа Божого не бачив. Кіев. у. Пішов з блеску світа. Исчезъ. Ном. № 11041.