Словарь української мови (1924)/блескотіти

by Борис Грінченко

◀ блескітка

Словарь української мови Борис Грінченко Б блескотіти

блеснути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Блескоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Сверкать, блестѣть. Блескотючи кругом очима, обзирює козацький стрій. Греб.