Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/близити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
близити
Берлін: Українське слово, 1924

Бли́зити, жу, зиш, гл. Приближать. Все, здається, близило мене до щастя. Котл. НП. 393.