Словарь української мови (1924)/близько
| ◀ близькість | Словарь української мови Б близько |
блик ▶ |
|
Бли́зько, нар. 1) Близко. Близько — слизько, далеко — легко. Посл. Ні бли́зько! И не подходи! Вони ну благати пана, а він — ні близько! О. 1862. I. 61. 2) Употребл. какъ предл. съ родит. пад.: возлѣ, подлѣ. Чуб. III. 291. Росла калина близько озера. Чуб. V. 148. Ум. Близенько, близесенько.