Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/блиндарь

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
блиндарь
Берлін: Українське слово, 1924

Блинда́рь, ря́, м. 1) Волъ, косящій ногами. КС. 1898. VII. 46. 2) Нищій. Желех.