Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/блискавчин

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
блискавчин
Берлін: Українське слово, 1924

Бли́скавчин, на, не. Принадлежащій молніи. Встрѣчено въ заговорѣ противъ переполоху: Він єсть батьків і материн, і тітчин, і дядьків, і дівчачий, і стрітяний, вітряний і громовий, і блискавчин. Мил. М. 48.