Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/блихавити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
блихавити
Берлін: Українське слово, 1924

Бли́хавити, влю, виш, гл. Тратить попусту время. Желех.