Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/блудник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
блудник
Берлін: Українське слово, 1924

Блу́дник, ка, м. Блудникъ. Желех.