Словарь української мови (1924)/блюзнути

by Борис Грінченко

◀ блюзнірський

Словарь української мови Борис Грінченко Б блюзнути

блюхавина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Блю́знути, ну, неш, гл. 1) Брызнуть. Як го взяла межи очі, аж кров вся блюзнула. Гол. III. 20. 2) Сболтнуть. Отой вже як блюзне, то но всі очі повитріщають на нього. Брацл. у. 3) Блюзнув му в очі. Сказалъ нѣчто дерзкое, оскорбительное. Фр. Пр. 63.