Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/блягузкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
блягузкати
Берлін: Українське слово, 1924

Блягу́зкати, каю, єш, гл. Молоть вздоръ, болтать.