Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/блякати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
блякати
Берлін: Українське слово, 1924

Бля́кати, каю, єш, гл. Болтать, врать, сплетничать. Мнж. 176. См. Блявкати.