Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бляхарь

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бляхарь
Берлін: Українське слово, 1924

Бляха́рь, ря́, м. 1) Жестяникъ, жестяныхъ дѣлъ мастеръ. 2) Кровельщикъ. Могилев. у.