Словарь української мови (1924)/бліднути

by Борис Грінченко

◀ блідний

Словарь української мови Борис Грінченко Б бліднути

блідолиций ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Блі́днути, ну, неш, гл. Блѣднѣть. Батько наче не добачав, як мати блідла, як Катря плакала. МВ. II. 110. Зося то червоніла, то блідла. Левиц. I. 304.