Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бобівник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бобівник
Берлін: Українське слово, 1924

Бобівни́к, ка́, м. Раст. а) Trifoliura fibrinum, бобовникъ, вахта. б) Butomus umbellatus. Лв. 97.