Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бованячити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бованячити
Берлін: Українське слово, 1924

Бованя́чити, чу, чиш, гл. = Бованіти. Дивлюсь — щось бованячить під селом.