Словарь української мови (1924)/богодавець
Зовнішній вигляд
◀ боговгодниця | Словарь української мови Б богодавець |
богодухновенний ▶ |
|
Богода́вець, вця, м. Данный Богомъ (въ сказкѣ). Родився він, охрестили його і дали йому ім'я Іван Богодавець. Бог дав і Богодавцем назвали його. Чуб. II. 239.