Словарь української мови (1924)/богодавець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
богодавець
Берлін: Українське слово, 1924

Богода́вець, вця, м. Данный Богомъ (въ сказкѣ). Родився він, охрестили його і дали йому ім'я Іван Богодавець. Бог дав і Богодавцем назвали його. Чуб. II. 239.