Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/богорожник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
богорожник
Берлін: Українське слово, 1924

Богоро́жник, ка, м. Раст. Pyrus torminalis Ehrh. ЗЮЗО. I. 133.