Словарь української мови (1924)/богун

by Борис Грінченко

◀ богумілля

Словарь української мови Борис Грінченко Б богун

бодай ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Богу́н, на, м. 1) Горизонтальная жердь, перекладина, на которой развѣшиваютъ сушить рыбу. Азовск. море. (Стрижевск.) 2) Желудокъ, первый желудокъ жвачныхъ животныхъ, rumen. Желех.