Словарь української мови (1924)/боклага

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
боклага
Берлін: Українське слово, 1924

Бо́клаг, га, м. боклага, ги, ж. Плоскій боченокъ. Ном. № 3004. Шух. I. 251. Потяг Охрім з двома боклагами до криниці. Кв. Ум. Боклажо́к.