Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/болботати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
болботати
Берлін: Українське слово, 1924

Болбота́ти, чу́, чеш, гл. 1) Болтать. Вх. Зн. 4. 2) Неотчетливо говорить. Вх. Зн. 4.