Словарь української мови (1924)/боліти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
боліти
Берлін: Українське слово, 1924

Болі́ти, лі́ю, єш, гл. 1) Болѣть. Хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Мет. 107. Щось дуже мене ноги болять. Св. Л. 320. Тя болит головонька. АД. I. 134. Татка очі болять. Св. Л. 100. 2) — се́рцем. Скорбѣть, печалиться. Доки буду моїм серцем день і ніч боліти. К. Псал. Один веде за рученьку, другий за рукав, третій стоїть, серце болить, — любив, та не взяв. Лукаш. 80.