Словарь української мови (1924)/бомба
Зовнішній вигляд
◀ бомага | Словарь української мови Б бомба |
бомбарь ▶ |
|
Бо́мба, би, ж. 1) Бомба, ядро. Ой летить бомба з московського поля та посеред Січі впала. ЗОЮР. II. 256. 2) Дѣтск. церковь. Вх. Лем. 393.