Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бомок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бомок
Берлін: Українське слово, 1924

Бомок, мка, м. 1) Слѣпень бычачій, Tabanus bovinus. Вх. Пч. I. 7. 2) Бомки би́ти, стріля́ти. Брать глину или грязь на палочку и бросать ее вверхъ; въ переносномъ значеніи: ничего не дѣлать, баклушничать. Шейк. Ниньки святої Домки: хто не хоче робити, той стріляє бомки. Ком. II. № 1067. Бо́мка люде пустили за вас. Распустили о васъ слухъ. Фр. Пр. 107. Що ти ми пуцьоєш бомки? Зачѣмъ ты врешь, обманываешь? Фр. Пр. 107.