Словарь української мови (1924)/бомок
| ◀ бомкати | Словарь української мови Б бомок |
бондаренко ▶ |
|
Бомок, мка, м. 1) Слѣпень бычачій, Tabanus bovinus. Вх. Пч. I. 7. 2) Бомки би́ти, стріля́ти. Брать глину или грязь на палочку и бросать ее вверхъ; въ переносномъ значеніи: ничего не дѣлать, баклушничать. Шейк. Ниньки святої Домки: хто не хоче робити, той стріляє бомки. Ком. II. № 1067. Бо́мка люде пустили за вас. Распустили о васъ слухъ. Фр. Пр. 107. Що ти ми пуцьоєш бомки? Зачѣмъ ты врешь, обманываешь? Фр. Пр. 107.