Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бондарюга

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бондарюга
Берлін: Українське слово, 1924

Бондарю́га, ги, м. Ув. отъ бондарь. Левиц. „Голодному і оп. м'ясо“, 26.