Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/борг

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
борг
Берлін: Українське слово, 1924

Борг, гу, м. Кредитъ, долгъ. Борг умер, зачекай не жиє́: хто не має грошей, най не п'є. Ном. № 10615. Борго́м. Въ долгъ. Боргом мені жид дасть тютюну. Каменец. у. На борг бра́ти = На́бір брати. Бо вже на борг хлоп не хочет горілоньку брати. Гол. III. 212.