Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/боркати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
боркати
Берлін: Українське слово, 1924

Бо́ркати, каю, єш, гл. 1) Подрѣзывать крылья (птицамъ). 2) Смирять кого, прибирать къ рукамъ.