Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бородатий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бородатий
Берлін: Українське слово, 1924

Борода́тий, а, е. 1) Бородатый. Максим старий бородатий вийшов з хати. Чуб. III. 342. 2) —та трава́. Раст. Andropogon ischaemum L. ЗЮЗО. I. 111.