Словарь української мови (1924)/бороздити
| ◀ бородиця | Словарь української мови Б бороздити |
борозенний ▶ |
|
Борозди́ти, джу́, диш, гл. — кому що. Дѣлать кому на перекоръ, мѣшать кому. Фр. Пр. 109.
| ◀ бородиця | Словарь української мови Борис Грінченко Б бороздити |
борозенний ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бороздити
Борис Грінченко
1924
Борозди́ти, джу́, диш, гл. — кому що. Дѣлать кому на перекоръ, мѣшать кому. Фр. Пр. 109.