Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/борознувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
борознувати
Берлін: Українське слово, 1924

Борознува́ти, ну́ю, єш, гл. Бороновать. Сєм синов оре, сєм борознує. Чуб. V. 821.