Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/боронувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
боронувати
Берлін: Українське слово, 1924

Боронува́ти, ну́ю, єш, гл. = Боронити 3. Старими жидами орав, а жидівками боронував. АД. II. 28.