Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бороття

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бороття
Берлін: Українське слово, 1924

Бороття́, тя, с. Борьба. З бороття руки повибивав.