Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/борінник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
борінник
Берлін: Українське слово, 1924

Борі́нник, ка, м. Работникъ при боронѣ. НВолын. у.